Юген — каблучка мокуме з жовтого, білого золота та срібла з діамантом

Для того, щоб дивитися на сонце, що сховалось за квітковими пагорбами. Для того, щоб бродити у величезному лісі без думки про повернення. Для того, щоб стояти на березі і проводжати поглядом човен, який ось-ось розчиниться у плямах островів. Для того, щоб споглядати політ диких гусей і самому розчинятися серед хмар під час споглядання » — пише японський поет Дзеамі Мотокійо про юген.

Юген — це краса недомовленості. Це коли ви кажете «в мене немає слів». Це те відчуття, яке мовчить у вас, коли ви споглядаєте за місячним сяйвом, за юнацьким хвилюванням моря або його всепроникаючим спокоєм. І може це не те, заради чого ви прокидаєтеся зранку, але це те, заради чого зранку прокидається весь світ.

Це порожні місця на картинах, це пустота на межі зникнення фарб і звуків. Це сліди часу, які можна помітити лише відділивши себе від часу. Це творчість, яка народжується, коли ти перестаєш бути творцем і стаєш процесом. Це те, що залишається ніжністю в обіймах світанку. Що дзвенить сміхом дітей. Це шепіт всього, що відбувається між небом і землею і проникає в тебе тією солодкою, легкою, абсолютно щирою відсутністю слів.

Ми за мистецтво, яке, як жінку, можна розгадувати роками. Каблучка «Юген» у техніці мокуме гане уже не потребує слів «унікальна» і «особлива».