Вершини кохання — обручки з паладієвого і червоного золота

Вони обоє шукали світло. Щоб воно сідало заходом сонця на плечах і дивилося зірками в очах коханої людини. Щоб воно завжди було поруч. В цих пошуках їм не раз довелося і обпектися, і замерзнути. І в моменти, коли здавалося, ніби нічого не відбувається, тихо прокидалося їх внутрішнє сонечко. Воно ставало все більшим і більшим, поки ці двоє не почали світитися.                          

Вони стали одночасно всім: вершинами, хмарочосами, водоспадами, небокраями і сонцями. Світ стає таким дрібним для тих, хто на висоті почуттів. Це схоже на стрибок з парашутом, на підкорення вершини, на купання у холодній гірській річці. Це схоже на все, від чого перехоплює дух і на що потрібно наважитися.                            

Тепер вона кожного ранку піднімається над схилами і дарує йому м’яке і лагідне світло. Потім світло стає все сильнішим, перетворюючись до вечора у червоно-гарячий серпанок. У ньому є місце для всього: пристрасті, спокою, адреналінового потоку і відчуттям повної безпеки. Простір дихає ними і кожним промінчиком натякає, що любов завжди поруч.