Моя орбіта — платинові сережки з діамантами

Я називаю її своєю мрією, і вона збувається кожного дня. Я називаю її своєю книгою, і розбираю на цитати. Я називаю її своєю картиною, і не можу надивитися. Я називаю її своїм джерелом, і не можу напитися. Я називаю її своєю орбітою, і лечу вслід за нашими почуттями. 

Життя не розділилося на до і після зустрічі з нею. Таке враження, ніби вона завжди була поруч, ніби ми завжди рухалися цією орбітою. Ніби космічний простір завжди тиснув до неї, вибираючи нам найкращий шлях.

Ніхто і ніколи не викликав у мене такі ж відчуття і емоції. Ніхто і ніколи не дивився на мене очима, що вказують дорогу. Ніхто і ніколи ще не був так близько. Інколи мені здається, що ми двоє магнітні. А інколи я думаю, що так і є.

Все така дурниця, коли вона просто ближче. Якби ви знали, яке це щастя: знати, що живеш своїм життям, із своїми людьми, на своїй орбіті. Поки космічні тіла на шаленій швидкості летять у невідомість, а земля втрачає себе під ногами закоханих людей, світ замикається нами.