Вічний — хрестик з платини з діамантами

Хто ти? 

Енергія, котра не виникає з нічого і не зникає в нікуди? 

Теплий прихисток для людей, яким холодно. 

Блакить весняного неба, на яку дивишся і вже не розумієш: чи це ти в неї чи вона у тебе зазирає? 

Хто ти? Вся велич світу чи Ти – вся його скорбота? Проте, яка різниця, якщо обидві не можуть стати відчутими без тебе. Важить тільки те, до чого Ти більше доклався: до краси чи до руйнування. 

Хто ти? Відчинені двері, через котрі входять додому якраз на Святий вечір. 

Для когось обіймати тебе — це вдихати аромат затишного дитинства. А дивитися за тобою – це спостерігати за маяком любові. 

Ти не бачиш, як після твоїх слідів на чиємусь шляху розквітають квіти. Як ти вкриваєш дрібкою пари слів – і в когось загоюються рани.

Ти — неосяжний. Ти більший за все, що здається непідвладний, таким, що не можливо вмістити в себе. Бо ким би ти не був, ти тут і зараз, вже, складаєшся з вічності.