Лісова стрічка Мебіуса — обручки з білого золота з діамантами, покриті чорним родієм

Одного разу німецький астроном і математик Август Фердинанд Мебіус взяв паперову стрічку, повернув її кінець на 180 градусів, та склеїв його з іншим кінцем. Саме так з'явилася знаменита стрічка Мебіуса - тривимірна поверхня, що змією обкрутилась і кінець з'єднався з початком. 

Усе геніальне - просто, чи не так? 

Є якась фантастика у тому, як невибагливо з'являються незбагненні речі, які водночас прості і хитромудрі.

У ній – невибагливість, і разом із нею – складність. Бо така казкова магія в одностороннього маршруту: завжди повертатись в початок. 

Чому б не вважати це геніальне творіння відображенням нашого світу, людини, всякого явища? Адже у цьому баланс буття, коли потрібно дивитись значно глибше у все, що з нами відбувається, бачити іншу сторону... 

Прагни вперед і відкривай світи, але не забувай про своє коріння. У яке б пекло не провалився – намагайся побачити рай. Насолоджуючись перемогою - пам'ятай про тих, хто зазнав гіркоту поразки.

Перебуваючи на вершині успіху, натхненний своєю відвагою, кометою піднімаючись у височінь, пам'ятай, що усі ми вийшли з нуля, і не смій втрачати людяності.

І так само перебуваючи на самому дні, знай, що перед тобою твій шлях наверх, навіть якщо він тернистий - знову обирай рухатись (і ти не помилишся!). 

І тільки-но ти думаєш, що ти зламав  пароль Світобудови і досяг вершини, як твоє прагнення до нескінченності повертає тебе у точку відправлення. Чим вище ти сягнеш - тим більше хочеться хоч на мить повернутись до того, з чого почав. 

Стрічка Мебіуса — це наш шлях, наша дорога мандрівок, у якій немає краю, немає обмежень, але як не крути, завжди повертаєшся до себе, до веління душі, до початку.