Сила надії — хрестик з білого, жовтого золота з рубіном

У пагорбах наших пересічних життів буває багато заходів сонця і світанків, радощів нового дня і смутку минулих років. Немає нічого однозначного, і в той же час кожна частинка у Всесвіті має своє призначення. Людина ж складається з мільйонів різних всесвітів, —  їй не чужа ні печаль, ні щастя, вона може бути геніальною, але нещасною; звичайною, але щасливою.

В життя — одне обличчя, але безліч рис і рухів. Ми ніколи насправді не знаємо, що на нас чекає і як прийме в себе світ наш новий світанок. Ми ніколи не знаємо, де ми будемо через тиждень, чи будемо ми самотні і сумні, або радісними від повноцінних відчуттів. Нам здається, що життя — це величезний острів в нескінченному океані варіантів, де скелі — це надія, а горизонт — це віра.

Бути людиною — означає дивитися на далекий горизонт в оточенні гордих міцних скель. Але шторм, гроза, втонулі кораблі так часто ховають від нас горизонт, його затишні обриси, його теплі пастельні тони, його прекрасне обличчя. Іноді ми так пристрасно хочемо вірити в нього, але як же вірити, якщо його не видно? Як продовжувати гріти в собі скромний промінчик віри, якщо дощ падає в очі гострими краплями, і все розмивається, як безглуздий мазок на полотні посереднього художника? До чого це все, якщо розбиваються вщент світанки, і нічого в нашому житті не вічне, а особливо короткий термін — у всього, що ми любимо і цінуємо?

У нескінченного холодного океану відповідей немає. І ніколи не відповість він вам нічого, крім похмурого гарчання і гучного шуму. Не шукайте в ньому пишних надихаючих рядків. У той момент, коли всі дороги заходять в глухий кут, коли всі ілюзії зруйновані, коли немає жодного променя на горизонті, — саме тоді в глибині душі народжується останній притулок Всесвіту — це сила надії.

"Надія подібна до нічного неба: немає такого куточка, де очі, які наполегливо шукають, не відкрили б в кінці кінців якусь зірку", — сказав Октав Фельє.

Безмежна сила надії, яка поглинає в себе всі відомі світи і океани. Через неї людина ніколи не буває бідною або самотньою, тому що надія —  це її власність і найвірніший друг. Вона не буває втомленою і слабкою, тому що надія дає їй силу і свіжість думки. Вона не буває злою або зневіреною, бо надія —  це добро і чисте світло молодої зірки.

Міцні золоті нитки надії пов'язують всі шматочки Всесвіту в єдине ціле. Буває таке, що ми перестаємо вірити. Буває, що опускаємо руки, а радість і натхнення покидають очі. Буває, що від нас закривають справжній горизонт. Все буває, і все розпадається, тому що світ постійно переживає ентропію. Але ніколи ми не перестанемо сподіватися, і ніколи надія не піде з нашого серця, навіть якщо його покинуть усі світи, всі галактики і усі всесвіти. Надія —  так називайте свого ангела-хранителя.

Довго ми намагалися передати це словами, такі складні були метафори і мовні звороти, що ми втомилися. І вирішили створити щось абсолютно нове — прикрасу, яке не вимагає слів і довгих описів. Прикрасу, в якій кожна риса говорить сама за себе і дихає глибоким розумінням цих рядків. Це наш новий унікальний хрестик "Сила надії".

Він зовсім не ідеальний, не цілісний, не такий як всі. Він розкришився на декілька частин, і не приховує своїх недоліків. Такий справжній, щирий, життєвий. І єдине, що робить його єдиним, — це міцні золоті нитки надії. Вони міцно завоювали його світ і ні на мить не відпускають ні шматочка. "Разом і назавжди", — шепочуть вони йому.

Разом і назавжди.