Око лісу — обручка з оксидованого срібла та жовтого золота з жовтим сапфіром

Ліс — простір в кілометрах тиші і глибокого спокою. Птахи обережно пурхають на тендітних гілочках, вони споглядають світ навколо себе і насолоджуються спокоєм природи. Холодні білі гриби посміхаються прозорому дощу, вітаючи його низьким поклоном. Густо пахне суниця, — її аромат і смак стають частиною лісової свіжості. Лілові дзвіночки на полях створюють звук і течію часу. На крилах метеликів природа намалювала картини в дусі Мікеланджело.

У траві горять світлячки. Лісові сутінки закрутилися у вальсі, вони обіймають вітер з туманом. Осикові листя тремтять в очікуванні вечірньої прохолоди.

У лісі цивілізація тихо опускається на землю, підпираючи обличчя долонями і занурюється в медитацію. Спокій і безтурботність наповнюють легені, як свіжий сік дерев наповнює гілки і листя. Немає нічого важливішого, ніж усвідомлення власної безмежності. Всесвіт затамував подих.