Простір пізнання — хрестик з білого золота покритого чорним родієм
Довідка
«Моя мета дуже проста. Я хочу розуміти Всесвіт, чому він
влаштований так і навіщо ми тут». Ці слова належать великому науковцю Стівену
Хокінгу, який віддав своє нелегке життя пізнанню космічних законів. Насправді,
всі люди на землі зайняті процесом пізнання Всесвіту. Свого унікального
внутрішнього Всесвіту.
Самопізнання схоже на безкінечний тунель. Ми блукаємо ним,
як сліпі кошенята. Наздогад, навпомацки і навмання. А коли відчули на дотик те,
що нам не подобається, кидаємо пошук. Бо пізнати себе — це прийняти себе. З
нерівностями поверхні, з недоліками деталей та вічним браком чогось.
Всесвіт повірив у
нас. Подарувавши нам час і простір, тіло і розум, він захотів, аби людина
пізнала себе. Через любов і ненависть, через щастя і скорботу. Неохопний
простір подій, людей, спогадів та мрій став одним цілісним простором пізнання.
Один пізнає себе, інший пізнає Бога, а третій пізнає Бога в собі. Тисячі шляхів
пізнання ведуть до однієї мети.
Хрестик «Простір пізнання» з білого золота є символом віри у
те, що пізнання можливе. Що все колись стане зрозумілим і наше серце нарешті
заспокоїться.