Роса любові — хрестик з оксидованого срібла

А ви зустрічали коли-небудь літній світанок в лісі? Прозорий туман ніжно вкриває ковдрою останні зірки, щоб не турбувати їхній денний сон. Кришталево-чисті сльозинки впали на молоду траву, наповнюючи її енергією нічної прохолоди. Маленькі краплі небесного благословення окропили землю дотиком блідих ангелів.

Божественний дар — прекрасні богині пили росу, як нектар безсмертя. Юні дівчата вмивалися росою, щоб зберегти запах краси і молодості. Ірида, божество веселки, вісниця богів, одягалася в плаття з блискучої роси.

Роса з'являється на межі двох світів — ранкового світла і нічного туману. Вона має магічну силу, зберігаючи в собі силу ранкового сонця. Слов'яни називають росу слізьми Богородиці — сльозами співчуття і чистоти.

З давніх часів крапля роси символізує давнє уявлення про те, що людина — це «мікрокосмос», всесвіт в мініатюрі. У краплі роси відображається весь світ, від сонця до найменшої істоти. Росинка пропускає через себе світло сонця, і воно, заломлюючись, починає переливатися безліччю кольорів. Так і людина — якщо душа її чиста, вона відображає божественне світло.

Ми створили маленький хрестик "Роса любові" з прекрасного срібла, покритого оксидуванням.